закінчати
Смотреть что такое "закінчати" в других словарях:
закінчати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
закінчувати — закінчити (доводити що н. до кінця, до завершення), кінчати, кінчити, скінчати, скінчити, покінчити, докінчувати, докінчити, завершувати, завершити, довершувати, довершити, вивершувати, вивершити, повершити, порішити; викінчувати, викінчити… … Словник синонімів української мови
закінчувати — ую, уєш і рідко закінча/ти, а/ю, а/єш, недок., закі/нчи/ти, кі/нчу/, кі/нчи/ш, док., перех. Доводити що небудь до кінця, до завершення; кінчати. || Завершувати чи бути кінцем, завершенням чогось. || Кінчати, завершувати навчання (у школі,… … Український тлумачний словник
кінчати — а/ю, а/єш, недок., кінчи/ти, чу/, чи/ш, док. 1) перех. і з інфін. Доводити що небудь до кінця; докінчувати, завершувати, закінчувати. || Завершувати навчання де небудь. || з ким – чим. Завершувати, закінчувати дію, яка не названа, а відома з… … Український тлумачний словник
покінчати — а/ю, а/єш, док., перех. Закінчити багато чого (одне за одним). || Закінчити що небудь у кілька заходів; у різний час (про всіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
вінчати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) поет. Прикрашати що небудь вінком і т. ін. 2) Відзначати когось лавровим вінком, нагородою і т. ін. за певні досягнення, перемогу. 3) перен. Завершувати, закінчувати що небудь. 4) Виконувати шлюбний церковний обряд.… … Український тлумачний словник
довінчати — а/ю, а/єш, док., перех. Закінчити вінчання … Український тлумачний словник
скінчати — а/ю, а/єш, рідко скі/нчувати, ую, уєш, недок., скінчи/ти, чу/, чи/ш, док. 1) перех. Доводити що небудь до кінця, до завершення; завершувати, закінчувати. || Завершувати навчання де небудь. 2) неперех., перев. з інфін. Переставати робити що небудь … Український тлумачний словник
увінчувати — 1) = увінчати (бути у верхній частині чогось, закінчувати собою що н.), вінчати 2) див. заквітчувати … Словник синонімів української мови
увінчання — я, с. 1) Дія за знач. увінчати. 2) Те, чим увінчується, закінчується зверху якась споруда, будова тощо … Український тлумачний словник
